7. ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ ТА ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
² Основні категорії грошового ринку.
² Механізм створення грошей в банківській системі.
² Грошово-кредитна політика та її інструменти.
² Крива LM.
² Модель IS-LM.
² Нерівновага в моделі IS-LM.
² Вплив ГКП на економіку в короткому періоді.
7.1. Основні категорії грошового ринку
Готівкові гроші – паперові гроші і монети.
Безготівкові гроші – записи на банківських рахунках і внески в комерційних банках.
Грошова маса – сукупність готівкових і безготівкових грошей.
Грошовий ринок – ринок, де економічні суб’єкти купують необхідні їм ліквідні засоби запроваджуючи в обіг короткострокові зо-бов’язання (банкноти).
Кредитний ринок (ринок позичкового капіталу) – ринок, що забезпечує рух фінансових засобів від тих, хто заощаджує, до тих, хто інвестує; зобов’язання, що знаходяться в обігу, є довгостроковими.
Грошово-кредитний ринок – взаємодія грошового та кредит-ного ринків, де перерозподіляється грошова маса між окремими економічними суб’єктами з метою її використання на поточні і довгострокові потреби.
Грошова пропозиція – реальна грошова маса, яка складається із готівкових і безготівкових грошей (рис. 7.1). Її можна представити такими агрегатами:
M0 – готівка поза банками;
М1 – гроші для операцій (готівка плюс кошти на розрахун-кових та поточних рахунках);
М2 – М1 + строкові депозити;
М3 – М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків;
L – М3 + елементи ринку цінних паперів (ліквідні активи – короткострокові – до 3-х місяців – державні цінні папери, ощадні облі-гації, облігації державних внутрішніх позик);
D – L + закладні облігації та інші аналогічні кредитні ін-струменти.
Рис. 7.1 – Пропозиція грошей
Примітка. і – номінальна ставка процента (ціна грошей) на грошовому ринку (доход за вкладами).
Ліквідність – можливість перетворення будь-якого активу в грошову форму без суттєвої втрати вартості і в короткий строк.
, (7.1)
де MS – пропозиція грошей; М3 – широка грошова маса; Р – рівень цін.
Грошова пропозиція визначається Національним банком і не залежить від процентної ставки.
Попит на гроші – попит на реальну грошову масу. Включає попит на гроші для угод і попит на гроші як активи.
Попит на гроші для угод (рис. 7.2 ) – визначається їх функ-цією як засобу платежу:
, (7.2)
де MD1 – гроші для угод; Y – реальний ВНП; Р – рівень цін; V – швидкість обігу грошової одиниці.
Це може бути рівняння Фішера: 
, де М – грошова маса в обігу.
Рис. 7.2 – Попит на гроші для угод
Попит на гроші як активи (як засіб збереження вартості) виступає у формі грошей і у формі облігацій (рис. 7.3).
Рис. 7.3 – Попит на гроші як активи
Сукупний попит на гроші (рис. 7.4) визначається таким чином:
. (7.3)
Рис. 7.4 – Сукупний попит на гроші
Функція грошового попиту має такий вигляд:
MD = L(Y,i)=kY – hi, (7.4)
де MD – попит на гроші; L(Y,i) – ліквідність; k – коефіцієнт еластичності грошового попиту за доходом; Y – доход; h – коефіцієнт еластичності грошового попиту за відсотковою ставкою; i –номі-нальна ставка процента.
Рис. 7.5 – Модель грошового ринку MD – MS
Примітка. іЕ – рівноважна ціна грошей, або альтернативна вартість збе-рігання грошей, які не приносять процента.
Попит на гроші визначає також кембріджське рівняння:
(7.5)
де k – коефіцієнт, який показує частку доходу, що
населення зберігає в грошовій формі; 
.
Зміна пропозиції грошей пов’язана прямо пропорційно з про-центною ставкою і обернено пропорційна з ціною облігацій (рис. 7.6, 7.7).
Відсотковий дохід – фіксована величина.
Рис. 7.6 – Вплив на грошовий ринок зміни пропозиції грошей
Рис. 7.7 – Вплив на грошовий ринок попиту на гроші
7.2. Механізм створення грошей в банківській системі
Нацбанк регулює грошову пропозицію через комерційні бан-ки. Їх функції такі:
- залучення грошей на депозит;
- надання кредитів.
Зв’язок між цими функціями спирається на розподіл за-лучених коштів на дві частини:
1) обов’язкові резерви OR, норма яких регламентується Нацбанком (3-15 % від суми вкладів);
2) додаткові (наднормативні) резерви DR, створюються са-мостійно.
Банківські резерви:
. (7.6)
Норма банківських резервів:
, (7.7)
де 
– загальна норма банківських резервів; 
– банківські резерви; 
– сума депозитних грошей.
Кредитні гроші (МС):
. (7.8)
Банківські резерви:
, (7.9)
де 
норма банківських обов’язкових резервів (обов’язкові
безпроцентні внески до Нацбанку).
Грошова база країни (Н):
, (7.10)
де 
– сума обов’язкових резервів за вкладами до запитання;
– сума обов’язкових резервів за строковими вкладами;
– наднормативні резерви;
– готівка, що знаходиться в обігу.
Загальний розмір грошової бази країни визначають за балансом Національного банку.
Активи Нацбанку:
- валютні резерви (ВР);
- цінні папери (ЦП);
- кредити комерційних банків (ККБ);
- кредити уряду (КУ);
- інші активи (ІА).
Пасиви Нацбанку:
- готівкові гроші в обігу (ГГО),
- депозити комерційних банків (ДКБ),
- депозити уряду (ДУ),
- інші пасиви (ІП).
Якщо активи дорівнюють пасивам, то
.
Депозити комерційних банків – це резерви грошової системи.
Можливість створення грошей всією банківською системою визначається депозитним мультиплікатором:
. (7.11)
Депозитний мультиплікатор – числовий коефіцієнт, який показує, у скільки разів зміниться грошова маса в результаті зміни вкладів у грошово-кредитну систему на одну одиницю.
Головна особливість комерційних банків – володіння
здат-ність створювати нові депозити. Це означає, що між початковим приростом
депозитних грошей 
і створеними депозитами
існуємультиплікативна залежність.
Механізм створення грошей опирається на дві умови:
1) Нацбанк визначає норму обов’язкових резервів і, відповід-но, впливає на банківські резерви;
2) використовуючи кредитні гроші, банківська система пере-творює їх у нові депозити і таким чином збільшує банківські гроші.
Цей процес називається “багаторазове розширення (експан-сія) банківських депозитів”.
У таблиці 7.1 показано, що:
1. 
; (7.12)
2. 
. (7.13)
Таблиця 7.1 – Схема примноження депозитних грошей (
)
|
Банк |
Новий депозит |
Резерв |
Кредитні гроші |
|
1 |
100 |
20 |
80 |
|
2 |
80 |
16 |
64 |
|
3 |
64 |
12,8 |
51,2 |
|
... |
... |
... |
... |
|
Всього |
500 |
100 |
400 |
Примітка. Цифри в таблиці умовні.
Підсумовуючи, бачимо, що банк 1 залучив на свій депозит 100 грн нових грошей.
1. Із цієї суми він 20 грн (20 %) відрахує в банківські резерви. Решта (80 грн) використовується для надання кредитів.
2. Згідно з дорученнями клієнтів банку 1 ця сума буде передана в банк 2 на розрахунковий рахунок продавців товарів, що їх закуповують клієнти. Банк 2 розподіляє їх за аналогічною схемою.
3. Процес створення депозитів закінчився тоді, коли жоден з банків у системі не має надлишку понад 20 % резервних вимог.
4. Банківська система досягне рівноваги тоді,
коли з цих 100 грн нових депозитів все буде повністю використано на
створення бан-ківських резервів, або коли 
.
Нові гроші, створені банками – це є приріст грошової маси, або приріст грошової пропозиції.
Депозитний мультиплікатор:
. (7.14)
Приріст грошової пропозиції:
. (7.15)
Це спрощена модель приросту грошової продукції лише із депозитних грошей. Насправді MS складається із готівки та депозитів:
, (7.16)
де – депозити; 
– готівка.
Відповідно,
, (7.17)
де 
– грошова база 
; – банківські резерви; 
– грошовий мультиплікатор, який визначають за формулою:
, (7.18)
де 
– коефіцієнт готівки, який визначає відношення готівко-вих
грошей до депозитних 
;
r – норма обов’язкових банківських резервів 
.
Грошова маса (пропозиція):
. (7.19)
Коефіцієнт готівки:
. (7.20)
Депозитні гроші:
. (7.21)
Готівкові гроші:
. (7.22)
Грошова пропозиція:
,
. (7.23)
– грошовий мультиплікатор, який враховує два ка-нали
вилучень: у формі готівки та у формі банківських резервів.
Грошовий мультиплікатор показує, на скільки грошових одиниць змінюється грошова пропозиція за зміни грошової бази на одну грошову одиницю.
7.3. Грошово-кредитна політика та її інструменти
У грошово-кредитній політиці держави MS визначається На-ціональним банком, тому пошуковою величиною стає грошова база Н.
На грошову базу Національний банк впливає через такі інструменти:
1) операції з державними цінними паперами на відкритому ринку ОВДП;
2) визначення рівня облікової ставки;
3) зміна рівня мінімальної резервної норми.
Політика дорогих грошей (рестриктивна політика) – під-вищення норми резервування веде до скорочення грошової пропозиції і росту відсоткової ставки (рис. 7.8).
Облікова ставка – процент, під який Національний банк надає кредити комерційним банкам (дисконтна політика).
Рис. 7.8 – Трансмісійний механізм монетарної політики:
зв’язок
грошового ринку, ринку капіталів, заощаджень та ВНП
Пояснення до рис. 7.8: 
– інвестиції; – процент; 
– заощадження; 
– пропозиція грошей; 
– попит на гроші.
Політика дешевих грошей (експансіоністська політика) – зниження норми резервування, підвищення пропозиції і зниження процентної ставки.
Грошово-кредитне регулювання здійснює Національний банк через монетарну політику.
Монетарна політика – це сукупність певних цілей та інст-рументів їх досягнення. Цілі монетарної політики поділяються на кінцеві і проміжні.
До кінцевих цілей відносяться економічне зростання, повна зайнятість, стабільність цін. До проміжних – грошова пропозиція, від-соткова ставка, валютний курс. Через проміжні цілі Нацбанк впливає на кінцеві цілі.
Монетарна політика: вплив на ВНП
1. Нацбанк впливає на ставку процента через мультиплі-каційне збільшення чи зменшення грошової пропозиції.
2. Зміна ставки процента впливає на заплановані інвестиції.
3. Зміна інвестицій мультиплікативно впливає на ВНП.
Ці три складові монетарної політики утворюють трансмісійний механізм, через який вона впливає на ВНП, зайнятість та рівень цін.
Грошово-кредитна політика, яка спрямована на розширення грошової пропозиції називається експансіоністською (стимулю-ючою). Така політика в короткостроковому періоді приводить до:
1) зниження процентної ставки;
2) збільшення обсягу виробництва;
3) росту рівня цін.
Грошово-кредитна політика, спрямована на зменшення гро-шової маси в обігу, приводить, відповідно, до протилежного резуль-тату, а саме:
1) процентна ставка підвищується;
2) обсяг виробництва знижується;
3) рівень цін падає.
7.4. Крива LM
Рівняння кривої LM має такий вигляд:
, (7.24)
де 
– номінальна ставка процента; 
– коефіцієнт еластич-ності попиту на гроші за розміром
реального продукту; 
– коефіцієнт еластичності попиту на гроші за величиною
ставки процента; 
– до-ход; 
– маса грошей; 
– загальний рівень цін.
На рис. 7.9 крива LM виступає як сукупність різних
комбіна-цій доходу та ставки процента , яка задовольняє вимогу рівноваги грошового ринку 
.
Рис. 7.9 – Побудова кривої LM
Пояснення до рис. 7.9: 1) – товарний ринок в моделі “витрати-випуск”; 2) – рівновага грошового ринку; 3) – крива LM.
Як видно з рис. 7.10, якщо на ринку зросте пропозиція грошей
від 
до 
, то утвориться надлишок грошової маси 
.
Попит на гроші визначається кривою MD, який пов’язано з обсягом ВНП y1 (рис. 7.10, графік 2).
Для відновлення рівноваги грошового ринку за рівнем
доходу y1, процентна ставка має знизитися до 
і нова точка рівноваги буде 
.
Рис. 7.10 – Зміщення кривої LM
Зміщення рівноваги на графіку 2 рис. 7.10 (модель MD – MS1)
визначить нову точку рівноваги на графіку 1 
і крива 
зміс-титься на 
.
Рис. 7.11 – Нерівновага на грошовому ринку (точки поза кривою LM)
7.5. Модель IS – LM
Крива IS (рис. 7.12) дає всі
комбінації і та , які забезпе-чують рівновагу на товарному ринку.
Крива LM – комбінації та , які забезпечують рівновагу на грошовому ринку.
Рис. 7.12 – Модель IS – LM
Рис. 7.13 – Зміщення кривої IS
Пояснення до рис. 7.13:
- якщо поліпшується інвестиційний клімат, то при ставці про-цента і підприємці
збільшать інвестиції, в результаті чого рівновага товарного ринку
визначатиметься кривою 
;
- ріст інвестицій збільшує виробництво до 
;
- на грошовому ринку пропозиція грошей залишається незмін-ною (крива LM), і приріст доходу перетворюється на додатковий попит на гроші, внаслідок чого ставка процента зросте з і до і2;
- підвищення ставки процента вмикає механізм товарного ринку.
Подорожчання кредиту зменшує інвестиційний попит і крива переміститься на 
;
- в результаті скоротяться обсяги виробництва до 
і ставка процента впаде до 
.
Як видно з рис. 7.14, якщо Нацбанк збільшить грошову про-позицію, то ставка процента знизиться від і до і2, крива LM зміститься на LM2, обсяг інвестицій зросте і виробництво збільшиться доy2. При скороченні грошової пропозиції ставки процента зростають від і до і1, інвестиції спадають, на товарному ринку скорочуються заплановані витрати і відповідно виробництво скорочується від y доy1.
Рис. 7.14 – Грошово-кредитна політика в моделі IS – LM
1.5. Нерівновага в моделі IS – LM
Рис. 7.15 – Комбінації нерівноважних станів товарного
і грошового ринків
Рис. 7.16 – Механізм поетапного виходу товарного та
грошового
ринків із стану нерівноваги
Питання для самоконтролю
1. Дайте визначення грошових агрегатів.
2. Щo таке грошова пропозиція? Поясніть графік грошової пропозиції.
3. Як визначається попит на гроші для угод? Наведіть формулу.
4. Від яких факторів залежить попит на гроші як активи?
5. Поясніть механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку.
6. Яка залежність між процентними ставками і цінами облігацій?
7. Дайте визначення банківських резервів і кредитних грошей.
8. Поясніть механізм створення нових грошей банківською системою.
9. Як визначається депозитний та грошовий мультиплікатори?
10. Назвіть методи грошово-кредитної політики і розкрийте суть кожного з них.
11. До чого призведе збільшення пропозиції грошей? Як це впливає на інвестиції й обсяг національного виробництва?
12. Поясніть за допомогою графіків вплив грошово-кредитної політики на рівень виробництва.
13. Які монетарні заходи може застосовувати держава в своїй антиінфляційній політиці?
14. Побудувати графік пропозиції грошей та пояснити його особливості.
15. Як формується загальний попит на гроші?
16. В чому відмінність грошових агрегатів М1, М2, М3?
17. Як впливає на рівновагу грошового ринку зміна пропозиції грошей?
18. Як впливає на рівновагу грошового ринку зміна попиту на гроші?
19. Які залежності розкриває крива LM?
20. Поясніть механізм взаємозв’язку рівноваги на грошовому і товарному ринках на основі моделі IS-LM?
21. Поясніть механізм поетапного виходу товарного і гро-шового ринків із стану нерівноваги за допомогою графічного аналізу.
22. Обґрунтуйте політику “дешевих” грошей на основі інстру-ментів грошово-кредитної політики.
23. Обґрунтуйте політику “дорогих” грошей на основі інстру-ментів грошово-кредитної політики.
24. Як пов’язані зміна норми обов’язкових резервів комер-ційних банків та грошовий мультиплікатор? Яке це має практичне значення?